«Завжди був активним, ніколи не скаржився, просто знепритомнів на тренуванні» — такі історії ми час від часу читаємо в новинах. На жаль, це не винятки, а повторювані трагедії, які могли б не статися. Ми підготували цей матеріал разом із Болібок Тетяною Олексіївною, дитячим кардіоревматологом першої категорії, що працює з дітьми з вродженими вадами серця, кардіоміопатіями, ревматичними та запальними ураженнями серця, а також веде спостереження за підлітками, які активно займаються спортом.

Чому це питання виникає саме зараз

У вересні — старт шкільного року і перезапуск спортивних секцій. Батьки записують дітей на футбол, танці, гімнастику, єдиноборства. Але далеко не всі розуміють: навіть видимий стан здоров’я дитини не гарантує, що серце витримає фізичне навантаження. Частина порушень — вроджені або набуті — тривалий час не мають симптомів. І найперше велике навантаження може виявитися останнім.

Літо — найкращий час, аби вжити превентивних заходів.

Випадки раптової серцевої смерті у дітей: не лише за кордоном

За даними Європейської асоціації дитячої кардіології, раптова серцева смерть у дітей трапляється з частотою 1 випадок на 50 000–80 000 осіб щороку. Більшість — підлітки віком від 12 до 18 років. Основні причини:

  • гіпертрофічна кардіоміопатія,
  • вроджені порушення електропровідної системи серця (синдром подовженого QT, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта),
  • аритмогенні кардіоміопатії.

В Україні теж були подібні випадки, і не один. У 2021 році на Львівщині 13-річний підліток помер на уроці фізкультури. У 2023 — аналогічна ситуація у Києві під час футбольного тренування. В обох випадках не було скарг чи підозр, але діагнози, встановлені посмертно, були несумісні з активним спортом.

Чому стандартна довідка «до секції» не рятує

Звична медична довідка, яку видають в поліклініці, базується на огляді, зборі анамнезу і прослуховуванні серця. Це важливо, але недостатньо для виявлення прихованих порушень. За словами Тетяни Олексіївни, деякі види патологій можна виявити лише за допомогою ЕКГ, добового моніторингу ритму або ехокардіографії. А іноді — коли є підозра на приховану аритмію чи порушення провідності, які проявляються лише під час фізичного навантаження — потрібна так звана тредміл-діагностика. Це дослідження проводять лише в обмеженій кількості клінік Києва, зокрема й у клініці Doctor Sam біля станції метро Теремки (Respublika Park), з якою співпрацює й сама лікарка. У разі потреби, його можна пройти як частину повного кардіообстеження дитини.

У практиці лікарки були випадки, коли зовні абсолютно здорова дитина мала виражену гіпертрофію стінки лівого шлуночка, яка виявлялась лише після УЗД серця, зробленого "про всяк випадок" перед футбольним сезоном. І це врятувало їй життя — тренер не припустився помилки, обмеживши навантаження до з’ясування діагнозу.

Що робити, щоб не допустити біди

Перевірка серця дитини — це не складна чи дорога процедура, але вона повинна бути цілеспрямованою.

Батьки можуть зробити кілька простих кроків:

  1. Пройти ЕКГ із розшифровкою дитячим кардіологом — навіть базове дослідження може дати ключову інформацію про порушення ритму, провідності чи подовження інтервалів.
  2. Зробити УЗД серця (ехокардіографію) — особливо, якщо дитина відчувала запаморочення, перебої в серці, має знижену витривалість або є спадковість по серцевих хворобах.
  3. Звернутися до дитячого кардіолога, якщо дитина займається інтенсивним спортом. Навіть за відсутності скарг. Регулярний контроль потрібен не лише професійним спортсменам, а й тим, хто тренується тричі на тиждень у секції.
  4. Звертати увагу на "неважливі" скарги — млявість після тренування, блідість, запаморочення, відмову від фізичної активності. Діти часто не розуміють, що з ними щось не так, або соромляться про це сказати.

«Здоров’я дитини — не зона припущень, а сфера перевірених фактів», — каже Тетяна Олексіївна. Саме тому жителям та гостям Києва, які планують віддати дитину в спортивну секцію або вже мають навантаження, варто звернутися на консультацію до фахівця. Один візит може захистити ціле життя.

Додати коментар