Вітчизняний ринок авіаперевезень нині перебуває у зоні турбулентності: з одного боку його "трусить" від тиску світових тенденцій розширення повітряних кордонів, а з іншого - внутрішня кон'юнктура громадянського суспільства та політичного істеблішменту вимагає відкриття українського неба міжнародним брендам low cost. У будь-якому випадку ця ситуація склалась на користь нашій державі, бо за останні 25 років країна нарешті наважилась розглядати  авіаіндустрію в системі стратегічного планування. Важливо, щоб у цій площині були задіяні не лише 10 центральних аеропортів України, але й інші авіаційні об'єкти, зокрема регіональні аеродроми з унікальними конфігураціями та багатовимірними можливостями для залучення іноземних інвестицій у розширення транспортної інфраструктури держави.  

На думку багатьох експертів авіаційного ринку, аеродром Білої Церкви може стати першопрохідцем з колишніх військових авіаційних об'єктів, звідки розпочнеться відродження економічної рентабельності таких летовищ, які тривалий період знаходились у стані вичікування "кращих часів".

Стати на крило

Насправді в Україні мало хто знає, що Біла Церква вже 90 років живе з авіацією. Місто десятиріччями обслуговувало військові літаки дальньої авіації.

Сьогодні ж аеродром "Біла Церква" у статусі цивільного об'єкта щороку продовжує успішно приймати близько півсотні вантажних повітряних суден (переважно Іл-76 та Ан-12), котрі прилітають у місто з різних куточків землі на технічне обслуговування. Низка українських авіакомпаній уклали договір із комунальним підприємством "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс" (КП "БВАК"), що є балансоутримувачем летовища, про використання його як базового для технічного обслуговування у рамках тісної співпраці.

Також гордістю аеродрому є ГО "Білоцерківський аероклуб "Пілот" імені Поповича", який за 17 років базування став лідером серед найкращих аероклубів України та нараховує понад 50 малих повітряних суден.

Вигідне географічне розташування аеродрому, наявність літакових стоянок, трьох під'їзних шляхів (автомобільний, залізничний, повітряний), митного посту та низка інших переваг дають можливість після модернізації злітно-посадкової смуги (2500х42м) відкрити пункт пропуску та надати аеродрому статус міжнародного, що посилить його привабливість для базування авіакомпаній та здійснення міжнародних вантажних та пасажирських авіаперевезень.

До того ж, корпуси ангарного типу з прилеглими до них бетонними майданчиками КП "БВАК" дають можливість у всі пори року виконувати значні обсяги робіт з технічного обслуговування авіатехніки.

Стратегічні перспективи

З 2003 року аеродром Білої Церкви занесений до Державного реєстру аеродромів України, і перший з колишніх військових, кому вдалося способом самофінансування отримати сертифікат аеродрому класу В. Також він є членом Асоціації аеропортів України.

Зберігши авіаційний профіль роботи, Авіакомплекс продовжує надавати аеродромні послуги: зліт, посадка, ознайомчі польоти, обльоти, навчально-тренувальні та навчальні польоти.  Як результат, за останні кілька років білоцерківський аеродром зростає за всіма фінансово-економічними показниками та нарощує кількісну складову авіаційних операцій з прийому повітряних суден. Тож сьогодні перед керівництвом комунального підприємства гостро постало питання про розширення можливостей ведення авіаційної та неавіаційної діяльності КП "БВАК".

Невеликий, але згуртований колектив підприємства на чолі з директором Сергієм Кандауровим активно працює над пошуком різних варіантів залучення потенційних інвесторів у розбудову авіаційної галузі в місті. Наразі триває процес з розробки Стратегії розвитку КП "БВАК", що надалі допоможе визначити ключовий напрямок перспектив підприємства.

Діючий технопарк у Білій Церкві - ще одна заслуга КП "БВАК"

Загальна площа Авіаційного комплексу складає понад 250 га. На цій території розташовані виробничі приміщення, які здаються в оренду для виготовлення різноманітної продукції. Зараз у межах КП "БВАК" ведуть виробничу діяльність понад 54 підприємства, виготовляючи щорічно продукцію на десятки мільйонів гривень. Загальна кількість працівників технопарку становить понад 800 осіб.

Як аналог індустріального парку Авіакомплекс розвиває неавіаційну діяльність. Прибуток від її ведення дозволяє власними засобами утримувати збалансованість підприємства.

Варто зауважити, що з часу заснування КП "БВАК" ні місто ні область не вклали жодних коштів на поповнення статного фонду для розвитку авіаційної діяльність комунального підприємства. Про що не скажеш про інші міста України, наприклад, Вінниця, Ужгород, Чернівці, Полтава, Херсон та ін.

Попри це, КП "БВАК" продовжує утримувати лідерські позиції серед найприбутковіших і найперспективніших підприємств, засновниками яких є територіальна громада Білої Церкви.

Повітряні амбіції

На тлі жвавих дискусій стосовно надання особливих привілеїв тим чи іншим світовим брендам low cost Біла Церква може стати альтернативним майданчиком, де вирішаться всі політичні, комерційні та суспільні протиріччя цієї проблематики. Керівництво КП "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс" готове активно долучитися до перемовин і запропонувати місцевий аеродром у якості привабливого інвестиційного проекту для відкриття міжнародних бюджетних авіаперевезень для сотень тисяч українців та гостей нашої держави. Адже туристична привабливість не лише столиці, але й Білої Церкви та усього київського регіону дозволяє подивитись на мапу Україну з зовсім незвіданої сторони.

Втім, хто вміє рахувати гроші повинен розуміти, що навіть за нинішніх обставин КП "БВАК" прибуткове, рентабельне підприємство, без боргів, щорічно збільшує доходи до бюджетів різних рівнів та є сумлінним платником податків. Вклавши кошти в модернізацію аеродрому, можна отримати неабиякий результат. Місто ж від такої інвестиційної пропозиції здобуде суттєві переваги - нові робочі місця, високі соціальні стандарти, розвиток інфраструктури та інших суміжних сфер.

Тож витягти вітчизняний авіаринок із зони турбулентності, зберегти та примножити динаміку розвитку аеродрому "Біла Церква" сьогодні здатен інвестор, або держава, запропонувавши міжнародним партнерам конструктивні умови співпраці з повноцінного відкриття українського неба світу. А для цього місто Добра має всі унікальні можливості та перспективи...

Катерина Головіна

Фото Романа Наумова

Comments are now closed for this entry