1 1 1 1 1 0.00 (0 Голосов)

В Білій Церкві кореспондентка

Вогонь, висота, самовдосконалення, адреналін. Отак коротко характеризує роботу Білоцерківських пожежників кореспондентка "Свідка" Олена Ткаченко. Вона на один день стала співробітницею МНС. Про свої враження від зміни розповість у наступному сюжеті.

Що день прийдешній їм приготував - ще не відомо. Вранці, о восьмій, зміна пожежників тільки починається.

Спочатку - настанови керівництва. Зокрема, про несприятливі погодні умови.

Керівник:

- Обледеніння може бути, і переохолодження, тому беріть побільше змінної одежі.

Шикування майже закінчили. Ще тільки тимчасову присягу складуть двоє новачків.

Олена Ткаченко, кореспондент:

- На добове чергування заступила і знімальна група "Свідка".

Тепер можна готувати техніку і спорядження. Прискіпливо випробовують усе.

Розчаруємо тих, хто подумав, що активність МНСівців на тому спала. Покуняти бійці й дійсно можуть. Але тільки пізно ввечері.

Юрій Гаврилюк, керівник пожежної частини №3 Білоцерківського РУ МНС:

- З 23 години до 6-ї ранку весь караул вільний від несення служби час, відпочиває в полуроздітому стані, зняті чоботи, опущений ремень.

График дня рятувальника насичений. Це окрім надзвичайних ситуацій. Бійці навчаються. По-справжньому, як студенти. Матчастину опановуємо й ми.

Співробітник МНС:

- Протипожежена підготовка. Тема: методи зупинення процесу горіння.

Тут розбирають ситуації, які склалися, і які можуть скластися. Довго в класі не сидять. Наступне в розпорядку - практичні уроки.

Співробітник МНС:

- Гасіння умовної пожежі, на крівлі будівлі, будівлею виступить учбова вежа.

Ситуація - віртуальна. Виконання - справжнє. На все у хлопців лічені хвилини. Вони розгортають рукава, вставляють їх у розпорскувачі, виймають драбину, приєднують люльку. І - гайда догори - гасити. Аматорам же й піднятися тяжкувато.

Співробітник МНС:

- Зараз ми більш, як на 25 метрів, підіймаємося, драбина завдовжки 50 метрів. Ну, що вам сказати - дуже страшно.

Не встиг переваритися адреналін у нашому організмі - як виклик на пожежу. До вказаної адреси прямує дві машини. Палає спортивна зала. Вогню наче не багато. А ось диму - чимало. В середину потрапляють МНСівці. Вже майже ліквідували займання.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Пожежу локалізували, але тепер починається довга і чорнова робота - розбирати завали.

Отакі наслідки пожежі всередині. Знищив вогонь, наче, не багато. Та звідки йому тут узятися? За припущеннями, винуваті - власники сусіднього приміщення, що демонтували опалювальні труби.

Генадій Кваша, заступник керівника Білоцерківського РУ МНС:

- Іскра попала в суміжне приміщення спортзалу.

Радіють тут тільки одному: вранці, коли почав вирувати червоний півень, на татамі ніхто не вправлявся.

Викладач:

- В первой половине дня дети в школе, тренировки начинаются с 2-х часов.

Але буває по-різному. Чи не кожний еменесівець виносив із вогню бездиханні тіла. І мало не кожний рятував чиєсь життя. Спогади часто не стерти з пам'яті. Зима. Одноповерхова будівля. Полум'я охопило вихід.

Андрій Лобко, співробітник пожежної частини №3 Білоцерківського РУ МНС:

- Ми побачили картину, прибувши до місця пожежі: з вікон, з грат - людські голови. Тоді уявіть, що робить? Роботу ми зробили, чіпляли до машин тросові сцепки, грати виривати їми, рятувати людей.

Та й самі бійці ледь не щоразу відчувають подих смерті - ділиться тонкощами роботи Андрій - рятувальник із п'ятнадцятирічним стажем.

Андрій Лобко, співробітник пожежної частини №3 Білоцерківського РУ МНС:

- Йдеш на температуру на зарева світла, і не знаєшь - що тебе там ожидає. Може бути, і вибух, і завал.

Про погане тут думають мало. Кажуть, просто виконують свій обов'язок.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Знімальна група "Свідка" закінчила своє чергування. В нашому доробку навчання та 1 пожежа. Утім, бійці-рятувальники залишаються берегти нашу з вами безпеку. Самостійна державна пожежна частина №3 м. Білої церкви.

 

Источник: www.ntn.ua

 

Comments are now closed for this entry