Під час великого посту тим, хто його ревно дотримує, точно не до м’яса.
Тим паче коли на ринках панує повний корупційний безлад у ветеринарному контролі.
Чи це м’ясо здорової тварині чи хворої та заразної - місцевих ветеринарів це взагалі не обходить. Головне, щоби продавці справно купували довідку. А морочитися з аналізами ніхто й не збирається.
«Знак Оклику» отримав інформацію, що в Білій Церкві на Київщині ветеринарне відомство працює лише для того, аби регулярно збагачуватись – керівництво та інспектори ветеринарної служби за гроші готові зробити їстівним будь-що. Навіть помиї.
Чи так є насправді – це з’ясовувала Тетяна Шустрова.
На м’ясних ринках міста Біла Церква замість свіжої свинини можна придбати тухлятину. Адже тварини, які забиваються для продажу м’яса, не проходять необхідного передзабійного клінічного огляду.
За 80 гривень журналісти «Знаку оклику» придбали документ, що свідчить: навіть здохла від тривалої хвороби свиня на папері жива-здорова, може бути забита й реалізована на ринку.
Замість того, щоб оцінити стан тварини, поміряти її температуру, переконатися, що впродовж останніх 14-и днів вона не піддавалась лікувально-профілактичним маніпуляціям, приватний ветеринар Руслан Романенко просто торгує дозвільними довідками. І робить це у приміщенні Управління ветеринарної медицини.
Щодня на ринках Білої Церкви реалізується близько сотні м’ясотуш
Передзабійний огляд тварин тут не проводиться ніколи, розповідають торгівці м’ясом у Білій церкві. Механізм придбання документу незмінний ось уже кілька років. Кому до Управління далеко, можуть придбати довідку у філії приватної клініки, навпроти одного з ринків.
За словами торгівців, щодня на ринках Білої Церкви реалізується близько сотні м’ясотуш. Однак, в місті такої кількості тварин бути не може. Отже, свиней для реалізації привозять і з навколишніх сіл, і з сусідніх областей. На таких тварин повинні бути відповідні супровідні документи. Але й ці свідоцтва тут фальсифікують та продають, розповіли нам на ринку.
Неймовірна статистика. В Білій Церкві уже давно немає хворих тварин. Між тим, самі продавці свинини нарікають, що не всі колеги добросовісні.
«Там здохло порося, вивезли його у яму. А хтось приїхав, забрав те порося, наробить якогось фаршу та й продає!», – розповідає продавець свинини Михайло.
Імовірність потрапляння на столи неякісної, а можливо й небезпечної продукції більш, ніж висока
Невже з-поміж усієї кількості тварин, що забиваються на м’ясо, 100% здорові? З цим питанням ми приходимо до начальника Управління ветеринарної медицини міста Володимира Вовкотруба.
«Про факти відмов у дозволі реалізовувати м’ясо нема в мене інформації. Не відмовляли нікому», – говорить він.
Далі ми питаємо про корупцію. З’ясувалось, що відомство пан Вовкотруб очолює лише рік, а тому відповідальності нести не може.
«Цей Романенко сидів в сусідньому кабінеті. Невже ви не бачили? Він сидить, у нього там купа грошей, він отак от їх рахує і довідки виписує лівою ногою», – апелюємо ми до начальника Управління ветмедицини.
«Якби питання стояло так, щоб я про це знав – повірте, всі міри мною по цьому питанню були б прийняті», – б’є себе в груди він.
Повз державний бюджет, до кишень приватного підприємця і його «криші» стікалися понад 200 тисяч гривень на місяць
В результаті нам оголошено, що право видачі ветеринарних документів Руслану Романенку, котрий торгував довідками, скасовано. Однак, у нас склалося враження, що з лікаря просто зробили цапа-відбувайла. Дуже складно повірити в те, що гроші Романенко заробляв без відома начальника ветеринарного управління.
Потоки надходжень до ветслужби, за даними торгівців м’ясом, розподіляються таким чином: з кожної проданої на ринку туші продавець має сплатити неформальних 60 гривень – так, аби у нього не було проблем. Тобто, з сотні проданих туш щодня до Управління могло надходити 6 тисяч гривень. Це 180 тисяч на місяць. За нашими спостереженнями, так само щодня пан Романенко видавав близько ста довідок. Тобто, повз державний бюджет, до кишень приватного підприємця і його «криші» стікалися понад 200 тисяч гривень на місяць. Загалом, заробітки могли складати, не менше пів’мільйона гривень на місяць.
Відповідальність за те, що у вільний продаж на ринках Білої церкви можуть надходити неякісні продукти, лягає на лабораторії ринків. Однак, й вони, за нашими, спостереженнями, приділяють дослідженням недостатньо уваги, а натомість намагаються вкрасти ласий шматок. М’ясо з туш зрізають не лише для аналізів, але й для свого невеличкого бізнесу.
Журналісти «Знаку оклику» вирішили самостійно переконатися, наскільки добросовісно в Білій Церкві працює міська лабораторія ветеринарної медицини. Для аналізу на вміст нітратів несемо туди качан «Пекінської» капусти. Ми заздалегідь дізналися, що ця лабораторія зараз взагалі не може проводити такі дослідження. Головний лікар ветлікарні поскаржився нам, що на аналіз хрестоцвітих культур немає ліцензії.
Те саме ми почули і в києві, у державній ветеринарній та фітосанітарній службі України.
«Соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота та ж сама маргонцовокислий калій відносяться до прекурсорів та повинні зберігатися в спеціально обладнаних приміщення та закладах, які мають ліцензію на зберігання прекурсорів і так далі», – пояснив заступник Голови Державної ветеринарної та фіто санітарної служби Віталій Башинський.
Однак, попри відсутність препаратів, нашу капустину в Білоцерківській лабораторії беруть для аналізу без жодних коливань.
Дослідження проводять блискавично швидко і ми отримуємо експертний висновок, мовляв, нітратів нема
Дослідження проводять блискавично швидко і ми отримуємо експертний висновок, мовляв, нітратів – нема. Як аналізи робили без прекурсорів і ліцензії – для нас так і лишається таємницею. Ну, і залишки капустини нам, звичайно, так і не повернули.
Щоби отримати відповідь на наші питання, ми повертаємося до Києва. Заступник керівника Державної ветслужби не приховуває обурення. Хоча спершу, здається, нам не повірив.
«Приватний лікар немає права виписувати довідку державного зразка. Довідка державного зразка виготовляється за єдиним державним замовленням і не розповсюджується вільно. Це є документ суворої звітності», – дивується Віталій Башинський.
Та ми показуємо Віталію Башинському довідку на забій тварини, яку придбали в Білій Церкві.
«Ну по-перше вона ще і з порушенням видана. Я зрозумів ваше запитання , це є питанням до якого ми ще повернемось. В мене є дуже глибокі передчуття оці зрізи, бачите, це 100% підробка. До речі це суб’єкт підприємницької діяльності, це навіть не державний лікар. Тому я думаю що він просто заробляє таким чином гроші. Це вже питання податкової інспекції і тих підприємців або наших лікарів, які теоретично могли прийняти таку довідку на ринку з тушею», – говорить Віталій Башинський.
В Держслужбі нас завірили, що корупційну систему, що працює у Білій церкві, найближчим часом буде зруйновано. Усіх винуватих звільнять, а можливо й притягнуть до кримінальної відповідальності.
«Ви ж могли таким чином продати і труп, розумієте. Тому дійсно це питання стане предметом нашого розгляду», – обіцяє Башинський.
Звісно, «Знак оклику» перевірить, як відомство відреагувало на наш сигнал. Між тим, нам вдалося з’ясувати можливі причини такого розквіту ветеринарної «мафії» в цьому місті. Наші джерела повідомили, що очільники відомства на місці діють зухвало й так нахабно, оскільки мають хороше прикриття згори.
Річ у тім, що за внутрішньою інформацією з середовища ветеринарів, заступник начальника Управління ветмедицини Володимира Вовкотруба, такий собі Володимир Непочесний, є близьким родичем заступника міністра аграрної політики України Івана Бісюка – до недавна очільника Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
Чи не завадять родинні зв’язки обіцяній «чистці» скоро дізнаємось. Між тим, поки що імовірність потрапляння на столи білоцерківців неякісної, а можливо й небезпечної продукції – більш, ніж висока. Та чи єдине це місто в Україні, де чиновники так зухвало нехтують обов’язками і ризикують здоров’ям громадян?
Джерело: tvi.ua
Коментарі