"Моя Київщина" поспілкувалася з депутатом міськради Білої Церкви Володимиром Бабенком про кланову систему в місті, а також про те, через що його хочуть позбавити депутатського мандату
- Днями у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Вас хочуть відкликати з посади депутату міськради. Розкажіть, чому це відбувається?
- Ми розворушили схеми, якими керуються місцеві чиновники задля свого особистого збагачення. Звичайно, що ми стали неугодні владі. Варто згадати один момент: раніше ми провели збори нашої фракції «Укроп», яка складається з трьох членів. Один депутат на них не з’явився. Йдеться про Сергія Мартинюка, який повністю підконтрольний директору Білоцерківського вантажного авіаційного комплексу Сергію Кандаурову (заступник голови Київської обласної організації «Укроп», - Ред) і меру міста Дикому. Тоді ж мене обрали очільником фракції. Відповідні документи ми передали секретарю міськради Борису Смутку.
На черговій сесії це мало бути оголошено. Але влада вирішила це упередити. Кандауров оголошує про проведення прес-конференції, на якій він ініціюватиме моє відкликання. Він є очільником Білоцерківської міської організації партії "УКРОП" і він же єдиний член цієї організації.
Ми усі безпартійні. Він мені десь протягом півроку обіцяв зібрати партійну організацію, але зробити це не може: він там один, більше членів не існує. І ніхто не схоче вступити партійну організацію імені Кандаурова-Майбоженка (заступник голови Київської облради, - Ред), тому що вони прийшли в це місто просто грабувати.
Я пішов з цією партією на вибори тому, що я поділяв ці погляди. Але то були погляди партії, яку очолював Генадій Корбан, з яким я знайомий особисто. Я не хочу знати, що відбувається в цій партії, обласною організацією якої керує Майбоженко, а міською – Кандауров. Я тоді не міг бути членом цієї партії тому, що був військовослужбовцем. Зараз я звільнився, але в таку партію я не хочу йти. Якби в партію повернувся Генадій Корбан, то ми б змогли навести порядок в партійних лавах…
- Розкажіть про себе, про те, як Ви опинилися в лавах Збройних Сил…
- Все своє життя я прожив у місті Біла Церква, закінчив школу № 16, у 1984 році вступив до Харківського авіаційного інституту. Працював у кількох авіаційних підприємствах. Зокрема, після розвалу Радянського Союзу у Білій Церкві працював на авіаремонтному заводі. Пізніше працював на заводі РТІ інженером. А потім створив бізнес.
Я приймав активну участь у Майдані, Революції Гідності, як у Білій Церкві так і в Києві. Коли оголосили набір добровольців у батальйон «Донбас», то я 2 червня 2014 року теж долучився до нього. Я брав участь у звільненні міста Лісічанськ. Був в Іловайську й останні вийшли з нього. Далі через так званий зелений коридор ми потрапили у полон до Російської Федерації, потім в «ДНР». Далі я знову пішов в АТО, був командиром мобільної противотанкової групи сектору М, був заступником командира роти спеціального призначення Національної гвардії України.
Коли став депутатом міськради, то перевівся у військову частину 3027, у Петрівці для того, щоб бути ближчим до Білої Церкви. 20 липня 2016 року в зв’язку із погіршенням стану здоров’я мене звільнили. Я нагороджений Указом Президента орденом "За мужність", особисто міністр МВС Арсен Аваков вручав мені нагороду.
- Чи змінилося хоч щось на «гражданці» за цей час? Як змінилася політична ситуація у Білій Церкві?
- Коли я повернувся із зони АТО, то зрозумів, що тут нічого не змінилося. Хлопці там гинуть, а тут нічого не помінялося. Насправді я знаю, що з Білої Церкви їздило до Львова три групи, щоб купити місцеву «Самопоміч». Група Дикого заплатила більше. У цій групі були поважні підприємці, які підтримали Геннадія Анатолійовича. Проте ніхто не думав, що у цю партію увійде Володимир Полочанінов (екс-нардеп від «Батьківщини», - Ред). Тобто вони йшли під Дикого, а тут з’явився Полочанінов і почав керувати Диким. А ці підприємці, які підтримували Дикого, - не бідні люди й вони не розуміють, чому так відбувається. Дикий-мер мав унікальний шанс зібрати більшість та працювати на благо міста. Але, на жаль, він цього не зробив. І тому все так відбувається.
Під мера міста ми змогли створити з 23 депутатів групу "Соборна Біла Церква". Зараз депутатів там вибивають, підкуповують або дискредитують. І прес-конференція – це просто спроба мене дискредитувати.
- Скільки зараз депутатів входить в групу "За Соборну Білу Церкву"?
- В "Соборну Білу Церкву" зараз входить ситуативно 23-24 депутати.
- Протягом останніх двох сесій Вас вирішили потролити представники Радикальної партії Ляшка. Звідки така нелюбов до Вас?
- Так, мені ставили окреме крісло, вручали «Оскара». Утім, варто зрозуміти, що насправді помічниця Дикого прийшла та поклала мені на стіл цього «Оскара» із запискою.
- Розкажіть про ситуацію в міськраді. Наскільки можлива така ситуація, щоб Ваша депутатська група зможе послабити позиції мера?
- Якщо ми побачимо, що наша депутатська група дійсно є стабільною і має голоси, то ситуація в міськраді може серйозно змінитися і призвести до зміни секретаря міськради. Також ймовірно зміниться виконком.
- Чи зможе нова більшість "За Соборну Білу Церкву" проголосувати за відставку Дикого-мера?
- Ми так далеко не заглядаємо. Все-таки його вибрали громада і протягом цього часу мер міста вже зібрав навколо себе чималу кількість радників. Виявляється і Володимир Полочанінов є в радниках Дикого-мера. Але ми Дикому кажемо: його радники це ми, депутати, тому що ми спілкуємося з виборцями. До речі, заборгованість Тролейбусного управління міста разом з податками складає 400 тисяч грн за січень. Але при цьому попередній очільник просто переводив у готівку гроші. Оскільки він – однокласник Володимира Полочанінова, не важко здогадатися куди він їх віддавав.
Якщо у нас пройде так зване об’єднання громад, а на мою думку, нас заставлять об’єднатися згори, то це значить, що будуть нові вибори. Мені не зрозуміла позиція міського голови, який намагається загнати у цю громаду півБілоцерківського району. Наприклад, я так би не робив. По-перше, з представниками сіл і селищ треба спілкуватися. По-друге, селяни часто бачать, що відбувається у Білій Церкві, та не хочуть повторення цього в їхніх громадах. Мова йде про такі села як Шкарівка, Фурси, Трушки.
Місто має залишитися містом, але треба визначити чітко межі міста та району. Села мають віддати землі місту. Наприклад, мікрорайон Гайок – це землі Фурсів, а Леван та Таразанський – це Шкарівка.
- Як Ви оцінюєте виключення з фракції "Самопоміч" Анатолія Гончара. Чи повязано це з його небажанням брати участь в брудних схемах Дикого-мера?
- Гончар – успішний підприємець з двома вищими освітами, який дійсно хоче змін. Тому він серед тих, хто зараз в «Самопомочі» є «чужорідним тілом». Там є ще «чужорідні тіла». І я думаю, що ситуація з Гончаром – лише початок.
- Чи пов’язано це з небажанням Гончара брати участь в брудних схемах?
- Я думаю, що його навіть не пускали до цих брудних схем. Усі схеми в місті кришує, розробляє та вибудовує Володимир Полочанінов. Я вам скажу, що у фракції "Самопоміч" є люди, які ненавидять Полочанінова, але не можуть це сказати вголос. Я, побувавши в Іловайську, побачивши як гинуть мої бойові побратими, вже нічого не боюсь. Ми будемо на кожному засіданні комісії розкривати факти порушень мера та всіх комунальних підприємств міста.
