1 1 1 1 1 0.00 (0 Голосов)

Ім'я Анатолія Скепка відоме не багатьом білоцерківцям. Центральна міська бібліотека, навпаки, відома майже кожному жителю Білої Церкви. Поєднання зусиль любителя-фотографа і колективу бібліотеки, дало новий напрям у краєзнавстві — фотолітопис.

Анатолій Скепко живе і працює, як усі. Але є в нього захоплення — фотографія. Він фіксував на плівку, збирав фотоматеріали, вишукував старі знімки людей, подій, будинків, краєвидів, пов'язаних з Білою Церквою. Анатолій Скепко не лише сходив усі мікрорайони міста, й тепер орієнтується в його будинках незгірш ніж начальник управління комунальної власності, а й цікавився істрією назви вулиць. 

Так само небайдужа йому доля промислових підприємств міста, зокрема, заводу “Сільмаш”. Він врятував унікальні фото, які зафіксували виробничі процеси, трударів за роботою. А ще близька йому історія місцевого спорту. Він віднайшов факти проживання в місті спортсменів, які 15 разів ставали олімпійськими призерами. Тепер фотоматеріали він зводить у відеоряд. Кожен може порівняти місто старих часів із новим.

А робити це можна в бібліотеці, яка не тільки надає бібліографічні послуги, аде й комп'ютерні. А ще проводить творчі зустрічі, конкурси, засідання студій і клубів. Пан Скепко свої перші матеріали шукав у бібліотеці. Шукає і нині. Працівники бібліотеки так вивчили А. Скепка, що той вправно і професійно орієнтується в каталозі, мов випускник семінарії у Новому завіті.

Але комусь муляє плідна праця бібліотеки. Зазирають на неї ласим оком чиновники і депутати. Нічого лишнього — лише бізнес. Жаль лише, якщо заради бізнес-інтересів ми назавжди втратимо книгозбірні..

Добавить комментарий